Оперізуючий герпес: фото, симптоми, лікування, заразний чи оперізувальний …

Оперізуючий герпес: фото, симптоми, лікування, заразний чи оперізувальний ...

Оперізуючий герпес: фото, симптоми, лікування, заразний чи оперізувальний герпес

Оперізуючий герпес

Оперізуючий герпес — інфекційне захворювання, що вражає шкірні покриви людини, може бути результатом активації вірусу, що зберігся в людському організмі після перенесення захворювання вітряною віспою (вітрянку), характеризується появою на шкірі пухирців, заповнених мутнуватої рідиною. Захворювання набуло поширення в основному серед людей похилого та старечого віку. Зараження відбувається через повітря, яким дихає хворий, або через рідину виступаючих на його тілі бульбашок.

Оперізуючий герпес не передається від однієї дорослої людини іншому, проте велика ймовірність передачі інфекції від хворої на вітрянку дитини літній людині. Вітряна віспа та оперізувальний герпес це не одне і те ж. Їх схожість полягає в єдиній етимології походження.

Чому найчастіше оперізуючий герпес вражає саме людей похилого віку? Тому що з віком імунітет людини слабшає, і організм стає більш схильним різного роду захворювань. Людина, що переніс вітрянку, є носієм вірусу оперізувального герпесу.

Оскільки більшість людей перехворіло в дитинстві вітряною віспою, захворювання отримало широке поширення.

До категорії ризику виникнення захворювання відносяться люди, імунітет яких ослаблений внаслідок проведення променевої та хіміотерапії, пересадки кісткового мозку та інших органів, постійних стресів і перевтоми. Хворі на СНІД можуть найчастіше піддаватися загострення оперізуючого герпесу.

Основні симптоми захворювання схожі з симптомами вітряної віспи:

  • Різке підвищення температури до 38 градусів, виникнення болю та свербежу в місцях майбутнього висипання пухирців.
  • Поява міжреберних невралгічних болів, оскільки вірус оперізуючого герпесу локалізується саме в нервових клітинах організму.
  • Поява на уражених вірусом ділянках шкіри невеликих бульбашок, які проходять протягом 5 днів.
  • Освіта на місці бульбашок засохлої скоринки шкіри, залишає після себе невеликі світлі плями.
  • Захворювання триває протягом 7-10 днів, у людей, що мають дуже ослаблений імунітет, симптоми можуть зберігатися до місяця. Якщо в процес захворювання залучені нерви черепної коробки, висипання пухирців можуть з’явитися на шкірі обличчя, у вухах і навіть на слизовій оболонці очей.

    Лікуванням оперізувального герпесу займається інфекціоніст. При появі перших ознак захворювання слід звернутися в поліклініку. Якщо в сім’ї хворого є літні люди, маленькі діти або вагітні жінки, він направляється в інфекційну лікарню. Оперізуючий герпес становить небезпеку тільки для людей, не хворіли на вітряну віспу.

    Для всіх інших він незаразен.

    Лікування оперізувального герпесу може здійснюватися кількома способами залежно від протікання захворювання. У деяких випадках потрібно комплексне лікування:

    • Противірусними препаратами;
    • Ліками, що дозволяють полегшити стан пацієнта, зняти свербіж і почервоніння шкіри;
  • Медикаментами, що підвищують захисні сили організму, вітамінами.
  • Препаратами, що усувають супутні захворювання.
  • Всім хворим зазвичай призначаються антибіотичні препарати широкого спектру дії. Це можуть бути тетрациклін, рондоміцін, метациклин та інші. Основними побічними діями цих препаратів є: нудота, блювання, діарея, фототоксичні реакції шкіри, запаморочення.

    Дітям, які не досягли 8 — річного віку протипоказаний препарат тетрацикліну, оскільки вони порушують нормальний розвиток зубної емалі. При нирковій недостатності повинні бути призначені більш щадні антибіотики.

    Також для лікування оперізуючого герпесу можуть призначатися фамвір і валтрекс. Їх застосування можливе тільки після консультації з лікарем. До основних побічних дій препаратів відносяться: головний біль і нудота у пацієнтів з ослабленим імунітетом.

    Оскільки вірус оперізуючого герпесу здатний вражати нервові клітини і викликати їх набряки, для його лікування часто використовується діуретик диакарб (ацетазоламід). Основними протипоказаннями препарату є ниркова і печінкова недостатність, цукровий діабет, вагітність. Серед побічних дій: шум у вухах, міастенія, судоми, гематурія, зниження апетиту, сонливість, нудота, діарея.

    Щоб уникнути розвитку невралгії лікування захворювання має бути розпочато якомога раніше.

    Крім прийому лікарських препаратів рекомендується фізіотерапевтичне лікування. Перевага віддається діатермії (спеціальний метод, що полягає в нагріванні тканин організму пропускається через них високочастотним електричним струмом), струмів Бернара (вплив струмами низької напруги), лікуванню інфрачервоним лазером.

    До противірусних мазей, використовуваним для лікування оперізуючого герпесу, як і інших його видів, відносяться ацикловір, зовіракс і т.п. з епітелізірующіх мазей — солкосерил, що є активатором протікають в тканинах організму обмінних процесів.

    Відмінним засобом для зміцнення імунної системи є виферон, що забезпечує посилення активності лімфоцитів і макрофагів, що підвищує внутрішню опірність організму різним інфекціям. Крім цього, препарат здатний змінювати властивості мембран клітин таким чином, що вони стають несприйнятливі до різних збудників захворювань. При своєчасному початку лікування оперізуючого герпесу даним препаратом сліди від захворювання зникають протягом декількох днів.

    При наявності на тілі вогнищ оперізувального герпесу не рекомендується приймати ванни і мочити шкіру, оскільки контакти з водою можуть сприяти подальшому поширенню інфекції, категорично заборонено використання хімічних речовин — мила, гелю для душу. Уражену захворюванням область слід промивати один раз на добу, найкраще з використанням дитячого мила без ароматизаторів. Для підсушування висипань можна користуватися антисептичними розчинами, від больових відчуттів допоможуть позбутися аналгетичну препарати.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!