Поведінка риб в акваріумі

Поведінка риб в акваріумі

Поведінка риб в акваріумі

У царстві Нептуна багато підданих. Але риби серед них — найчисленніше стан. Се­годні зоологи нараховують у Світовому океані понад 20 тис. видів риб.

Зрозуміло, не всі годяться для акваріумних­го змісту.

У світовій практиці акваріумістики на­накопичений досвід розведення не більше 2 тис. видів риб. Але в основної маси любителів набули поширення приблизно 100-200 видів вихідців з південних стежки­чеських країн. Чому?

Тому що наш кімнатний акваріум по створюваним в ньому умов більш схожий на теплі південні водойми, ніж на прохолодні води на­ших середніх широт.

По відношенню до ув’язнення у тісному акваріумі все акваріумні рибки діляться на чотири великі групи, докладно описані М. Д. Махлін, автором багатьох книг з акваріумістики.

Перша група — акліматизовані до умов акваріума і цілком «домашні» риби. До них відносить­ся більшість рибок, що продаються в зоомагазинах. Ці рибки проводять в акваріумі весь свій життєвий цикл від початку до кінця: від ікри до статевозрілої ри­б, що дозволяє вихідного сімейства самому поддер­живать свою чисельність і навіть її збільшувати.

Друга група схожа па першу, за винятком одного — ікру НЕ метає і потомства не залишає. Цих риб називають адаптованими до акваріума. Їх коли­кість треба час від часу поповнювати, підкуповуючи нові особини натомість природно відбувають.

Третя група — риби, які в акваріумі чувст­вуют себе погано. А саме: погано харчуються, майже не ростуть і не розвиваються. Їх можна завести в ранньому Малькова віці, коли акваріум буде ще здаватися їм великим і просторим. А із зростанням їх по­требности до певної температури води, утримуючи­нію в ній кисню, хімізму і так далі різко возра­стають.

І нарешті, четверта група — риби, які вов­се не переносять акваріум як середовище навіть кратковремен­ного проживання. Це звичайно мешканці великих глибин, холодних вод.

Наші природні водойми населяють, на жаль, в основному представники двох останніх груп, про що йтиметься нижче, а найцікавішими для любителя представ­ляють риби першої групи. Вони ж одночасно яв­ляють і найдоступнішими для початківців, самими вивченими, а тому їм простіше забезпечити надолужити­щий догляд.

Розмноження риб в нашому акваріумі — сама важ­ная для них частина життя, а для нас — і найбільш інте­ресно, тому що в цей час складаються і з’ясувати­ються шлюбні відносини, розігруються «драми» на теми кохання, зради, суперництва і так далі. В се­зон розмноження деякі риби будують і справжні будинки-гнізда.

Потім, після нересту, слідуємо не менш цікавий етап-охорони ікри, а у деяких видів і виховання потомства. По відношенню до цього ознакою всі риби діляться наукою на три групи. Радянський дослідник А. Д. мочок так характеризує поведінку їх представи­телей.

Риби першої групи, вимітають і запліднивши ікру, тут же про неї забувають. Вони ж мають і максимальну плодючість — до сотень мільйонів ікринок на самку, так як виживаність ікри і мальків дуже мала. Треба думати, серед мешканців домашніх акваріумів таких видів немає.

Представники другої групи вже більш-менш турбуються про те, що буде з відкладеною ікрою. Серед акваріумних риб це насамперед лабірінтовие, вклю­чаю макроподов, та інші. Тут плодючість менше — до тисячі ікринок.

З риб природних водойм на­ших широт до цієї групи належать судак, лососі, бички, а також Колюшкі. Характерна риса риб цієї груп­пи — відсутність «взаєморозуміння» між покоління­ми. Батьки, вихід ікру, намагаються доглядати і за Виклюнувшіеся звідти личинками, а личинки, ставши мальками, при першій же можливості йдуть з-під настирливої ​​батьківської опіки.

Сім’ї, що включає представників різних поколінь, тут не утворюється. Відсутня в цій сімейній групі і навчання молоді батьками.

Третя група риб сама нам симпатична. Народите­Чи не тільки доглядають за ікрою, але утворюють міцну сім’ю з мальками, активно їх захищають і вчать жити. Така поведінка характерна лише для деяких видів риб сімейства Хромис або цихлид.

Серед них слід назвати АКАР, тіляпія та інших. Тут взаимоотноше­ня «батьки і діти» досягають максимальної гармонії. Одночасно підвищення виживаності молоді, воспи­Тива під невсипущим наглядом батьків (або од­ного з них), пов’язане з ще більш зменшилася їх плодючістю.

Наведемо на закінчення цього оповідання на тему «батьківської любові» такі дані, зібрані американськими дослідниками К. Бредеро і Д. Розеном в 1966 році. Вони, правда, проаналізували з­Вісн дані не по окремих видах, а на рівні це­лих сімейств риб, зазвичай включають до декількох десятків видів.

Сімейств, де риби не проявляють ніякої за­боти про ікру або мальків, в класі риб налічується 191 з усіх, взятих вченими для аналізу, 245 відомих сімейств. Тобто більшість риб відноситься до першої групи за класифікацією А. Д. мочок — у них отсутст­яття батьківське поводження.

До другої і третьої груп належать Опаль­ниє 54 сімейства (42 — икромечущие і 12 — жівородітся­щие). Розподіл ролей по турботі про ікру і потім­стве серед батьків цих груп можна побачити в таб­обличчі:

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!