Розсіяний склероз

Розсіяний склероз

Розсіяний склероз

Діагностика та лікування з позицій доказової медицини

За останнє десятиліття розсіяний склероз з невиліковної хвороби перейшов у категорію частково керованих. У цих умовах точна діагностика стає необхідним інструментом, що визначає подальше лікування. Про проблеми діагностики та лікування розсіяного склерозу розповідає канд. мед. наук, доцент кафедри невропатології та нейрохірургії СПбГМУ ім. акад. І.П.

Павлова Наталія Агафоновна Тотолян.

Питань діагностики та лікування розсіяного склерозу (PC) щорічно присвячуються десятки публікацій у вітчизняній медичній літературі. Тим не менш, аналіз частоти діагностичних помилок при постановці діагнозу "розсіяний склероз" показує, що ця проблема залишається досить актуальною. За даними клініки неврології СПбГМУ ім. акад. І.П.

Павлова за 1998-1999 рр. частота помилкового — помилково позитивного або помилково негативного -діагноза при направленні в стаціонар склала 37% (30 випадків з 81). При цьому більшість пацієнтів (66) мали "стаж" захворювання від 1 до 10 років і пройшли різні діагностичні процедури. Лише у 15 мав місце перший епізод PC (дебют), саме в цій підгрупі помилковий попередній діагноз був встановлений у 10 осіб (67%).

Причини таких частих діагностичних помилок (іноді ціною в 5-10 років) багато в чому визначаються вкрай широким спектром клінічних проявів хвороби. З 1983 року в дослідну та клінічну практику увійшли і стали загальноприйнятими розроблені міжнародною групою експертів критерії діагностики PC (табл. 1).

Однак за роки їх застосування стало очевидним, що перелік захворювань, схожих з PC як за клінічними проявами, так і за даними додаткових методів дослідження, постійно зростає (табл. 2).

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!