Що таке перфоративная виразка шлунка, її формування та способи …

Що таке перфоративная виразка шлунка, її формування та способи ...

Що таке перфоративная виразка шлунка, її формування та способи лікування

Перфорація вважається одним з найбільш важких ускладнень виразкової хвороби. Вона розвивається у 5 — 10% хворих, в основному вражаючи представників чоловічої статі від 20 до 30 років. Практично у всіх пацієнтів з діагнозом перфоративная виразка шлунка в історії хвороби простежується виразкова хвороба, і тільки у 10 — 12% пацієнтів проводиться перфорація так званих «німих» виразок.

Найчастіше таке ускладнень настає під час загострення виразкової хвороби. У деяких пацієнтів перед формуванням перфорації посилюються больові відчуття, відзначається часта блювота, після якої не відбувається поліпшення самопочуття, також відсутній результат від прийому лікарських засобів і розвивається озноб. Перфоративная виразка шлунка співвідноситися з переповненням шлунка або сильним фізичним напругою.

Для перфорації характерна яскраво виражена клінічна картина у порівнянні з іншими ураженнями черевної порожнини. Але важливо пам’ятати, що прояви симптоматики патології будуть залежати від місця розташування прориву, а також від попереднього стані пацієнта.

Клінічні ознаки

Клінічна картина даного захворювання — часто зустрічається перфорації в порожнину очеревини розрізняється за часом і класифікується на три основних періоди:

  1. Шоковий або ранній період.
  2. Період уявного полегшення.
  3. Період розвитку бактеріального перитоніту.

Успіхи в сучасній медицині з лікування пацієнтів, які постраждали від перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, залежать від наступних моментів:

  1. Своєчасна організація медичної допомоги.
  2. Удосконалення хірургічної техніки, використовуваної для проведення операції.
  3. Результати проведення антибактеріального лікування.
  • Ефект від реалізації реанімаційних заходів.
  • Кожен з перерахованих моментів по своєму дуже важливий для усунення патології. Від своєчасності постановки точного діагнозу та направлення пацієнта в хірургічне відділення медичного закладу повністю залежить подальший перебіг захворювання та прогнози збереження життя. Для сучасної діагностики перфоративної виразки лікар повинен добре розбиратися в клінічній картині захворювання, а також знати основні методи організації обстеження.

    Початковий шок пацієнта затягує на 6:00 і починається з несподіваних різких болів, від яких хочеться кричати, а деякі хворі втрачають свідомість. Такі симптоми перфоративної виразки шлунка проявляються у зв’язку з тим, що кислий вміст з шлунку або дванадцятипалої кишки потрапляє на очеревину, провокуючи сильне роздратування і формування процесу запалення, тобто перитоніту. У цей момент з-за бактерицидного впливу шлункового соку перитоніт приймає небактерійний характер. Інтенсивні болі не проходять, вони схильні до подальшого поширення.

    У перші дві години при перфорації виразки болю іррадіюють в праву лопатку, плече, ключицю, а при формуванні виразки в області дна шлунка — в ліве плече, ключицю і лопатку. Потім біль відчувається вже в нижній частині живота.

    При формуванні болю пацієнт займає вимушену позу — він лежить або сидить з притуленими до живота колінами. При спробі змінити положення тіла хворий видає стогони, а його рухи стають скутими. При перфорації виразки у дванадцятипалій кишці болі стають ще більш інтенсивними і локалізуються в зоні правого підребер’я.

    Блювота на перших етапах вважається непостійним симптомом, так як прогресуюча біль паралізує всі рефлекси, в тому числі і блювотний.

    Процес діагностики

    Діагностика перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки бере за основу проведення ретельного опитування хворого, дані фізикального дослідження, дані рентгенологічного та лабораторного обстеження і при необхідності дані проведення ендоскопічної діагностики.

    Характерна поза пацієнта відіграє важливу роль у діагностиці, а також його зовнішній вигляд і вираженої напругу в м’язах, яке виявляється при поверхневому обмацуванні. При оцінки даної ознаки лікар враховує час, який минув з моменту перфорації, тому що в міру прогресування перитоніту різко виражене напруження стінки очеревини змінюється здуттям живота, яке приховує захисне напруження у м’язах.

    Рентгенологічне обстеження при перфоратівних виразках спрямоване на встановлення наявності вільного газу в порожнині очеревини, який виявляється в 80% випадків захворювання. Діагностика такого симптому свідчить про перфорації полого органу, навіть за відсутності чітких клінічних ознак. Точність діагностики за допомогою рентгенологічного обстеження співвідноситься з обсягом газу, який потрапив в порожнину очеревини: при великих обсягах його дуже просто виявити, а при мінімальних обсягів часом цього зробити не вдається.

    У складних випадках діагностики лікар може скористатися комплексним рентгена ендоскопічним обстеженням, організація якого полягає в тому, щоб після негативних результатів оглядової рентгенографії порожнини очеревини для хворого проводиться фіброгастроскоп.

    У нестандартних ситуаціях особлива діагностична роль належить проведенню ультразвукового обстеження. Виявити наявність вільного газу в порожнині очеревини допомогою такого методу нелегко, зате вдається розпізнати не відмежоване органами рідкий вміст.

    У ситуації, коли описані способи діагностики не надають можливості визначити прикриту або атипову форму перфорації виразки в шлунку або дванадцятипалої кишці, ще не виключається постановка діагнозу перитоніту, а проводиться лапароскопія.

    Процес лікування патології

    Абсолютним показанням до організації невідкладного оперативного втручання служить постановка діагнозу перфорація виразки шлунка. Те ж саме стосується і прикритої форми перфоративної виразки.

    Консервативне лікування здійснюється лише за умови, коли хворий категорично відмовляється від реалізації хірургічного втручання.

    Перед тим, як здійснювати операцію, пацієнту в обов’язковому порядку в шлунок вводиться зонд з метою аспірації його вмісту, а також проводиться катетеризація сечового міхура. Організовується гігієнічна підготовка місця операції. При важкому стані пацієнта з причини формування розлитого гнійного перитоніту одночасно з анестезією проводиться інтенсивна терапія протягом одного — двох годин.

    Операція проводиться під особливим комбінованим ендотрахеальним знеболенням. Зрідка ушивання перфоративного отвору здійснюється під місцевою анестезією.

    Різновид та обсяг операції підбирається в індивідуальному порядку і співвідноситься з типом виразки, часом з моменту формування перфорації, проявами перитоніту, тяжкості додаткових патологій і технічних можливостей. Операції можуть бути паліативними, тобто ушивання перфорації, або радикальні — висічення виразки, резекція шлунка і т.д. При підборі способу операції лікар враховує основну мету маніпуляцій — це порятунок життя людини.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!